На сьогодні людство має декілька методів вирощування рослинної їжі. Перший, традиційний - це вирощування у грунті, так зване землеробство відкритого грунту. Насамперед, такий метод передбачає вирощування рослин у землі, застосовуючи наявні кліматичні умови і підібрані відповідно до них агротехнології (сівозміни). До агротехнологій входить: використання сезонної ручної та механізованої праці, догляд за посівами за допомогою, переважно, хімічних засобів захисту рослин ( гербіциди, інсектициди, протруйники, ретарданти), а також усілякі види органічних і неорганічних (хімічних) мінеральних добрив (стимуляторів росту, фунгіцидів, органічних добавок), що ними забезпечують рослин протягом вегетації. Таким методом на сьогодні отримується більше 80-ти відсотків рослинної їжі на Землі. Пахотні землі постійно зростають у країнах третього світу, в той час, як у розвинутих країнах застосовують інтенсивне сільське господарство на вже існуючих площах.

В окремих випадках грунт укривають від несприятливих зовнішніх факторів, або для прискорення вегетації. В останній час значна частина сільськогосподарських виробників, особливо овочівників та ягідників, почали масово використовувати нетканний матеріал (тобто не з рослинних волокон) для укриття плантацій, що сприяє утворенню мікроклімату в прикореневій зоні, захищає від заморозків, і навіть від шкідників! Крім того, урожав отримується на 2-3 тижня раніше ніж на відкритих ділянках.

Наступним методом отримання рослинної іжі (особливо зелені, огірків, помідорів) є так званий метод гідропоніки, що передбачає заміну грунту на спеціальний субстрат (кокосові мати), використання капельного поливу до кожної рослинки, штучного забезпечення поживними мікроелементами, а також відповідним тепловим та світловим режимом на період вегетації. Як модифікація цього методу є використання плаваючих по басейну з поживним розчином лотків з рослинами, коріння яких знаходяться у розчині, а зелена маса на поверхні. Усі сучасні теплиці будуються переважно для гідропонного вирощування рослинної їжі. Вирощування залежить не від клітатичних умов, а фактично від наявності усіх складових розвитку рослини. В останні роки ведуться успішні наукові пошуки в напрямку заміни хімічних розчинів для гідропонних рослин на органічні. Так, дослідження показують, що використання "рибної" води є дуже перспективним у цього напрямку. Однак, жодна діюча гідропонна теплиця не може на сьогодні відмовитись від хімічного розчину для вирощування рослин.

В подальшому розвиток тепличного гідропонного світового господарства лише збільшуватиметься, з огляду на кліматичні катаклізми, нестабільність "поверхневих" агрорежимів, і найважливіше через зростання потреби в їжі населення Землі. З економічної точки зору значні початкові інвестиції в гідропонний тепличний бізнес (до 350 долл. за 1 м2 теплиці) окупляються протягом двох наступних сезонів при умові використання більше 3-х га площі.

Третій мотод вирощування рослинної їжі, що набирає обертів є метод аєропонічного вирощування. Він нагадує гідропонний усім своїм технологічним обладнанням однак, коренева система не "садиться" в субстрат чи на "воду", а вільно звисає в трубоподібному лотку в середину. Подача мікроелементів до коріння здійснюється за рахунок "періодичного затоплення" або "туманного розпилення" поживного розчину в кореневий відсік. В цьому випадку неспожитий рослинами розчин стікає у спеціальний жолоб і використовується повторно, чим значно зменшуються витрати на його приготування. Все інше повністю "скопійовано" у гідропоніки.

На сьогодні такі ноу-хау використовують, як тестові, окремі міжнародні корпорації та урядові дослідницькі інститути. Однак в подальшому, гідропоніка буде витіснена аєропонікою через більш ефективність і меншу ресурсозатратність.

Овочі, які варто посадити поруч один з одним.

1. Чудесне тріо: кукурудза, горох і гарбуз. Секрет їх спільного вирощування знали ще американські індіанці. Кукурудза дасть опору гороху, який насичує ґрунт азотом. А гарбуз у свою чергу не дає рости бур'янам.

2. Ще одне вдале поєднання: цибуля і морква. Цибуля рятує моркву від шкідників, так як виділяє речовину (алліцин), що володіє інсектицидною і фунгіцидною дією.

3. Помідори і базилік - не тільки вдале поєднання для салату. Цим рослинам потрібна однаковий ґрунт і однаковий полив. Крім того, запах базиліка нестерпний для гусениць, що часто вражають помідори. А урожай помідорів буде значно смачнішим, якщо він дозрівав поруч з кущиками базиліка.

4. Стручкова квасоля, болгарський перець і баклажани. Перець і баклажани, як відомо, відносяться до одного сімейства (пасльонові), і їм потрібні однакові умови вирощування. А зростаюча поруч стручкова квасоля захистить баклажани від колорадського жука

Активна температура.    Активна температура - важливий біологічний параметр, що характеризує будь-яку сільгоспкультуру . Це мінімальна температура , при якій починається вегетація конкретного виду рослини. Знаючи цей важливий параметр, можна приблизно визначити чи зможе вегетувати дана рослина в даній місцевості, і як вплине мікроклімат ділянки на її ріст і розвиток.  

Надходження сонячної енергії та її витрата формує тепловий режим ґрунту – сума явищ теплообміну в системі грунт- приземні шари атмосфери – підгрунт. Тепловий режим оцінюється сумами активних температур – вище +10 оС. За температурним режимом на Землі виділяють декілька теплових поясів:
Полярні – сума активних температур – 0-400о
Бореальні – сума активних температур –400-2400о
Суббореальні – сума активних температур –2400-3600о
Субтропічні – сума активних температур – 3600-6000о
Тропічні – сума активних температур – більше 6000о

Характерною особливістю формування температурного режиму ґрунтів є: літні температури в ґрунті змінюються з півночі на південь, зимові – з заходу на схід. Чому? Влітку, коли дуже велике надходження сонячної радіації, не такий суттєвий вплив океанічних повітряних мас. Таким чином як розподіляється сонячна радіація по широтам, так само змінюється температура ґрунту.
В зимовий період при значно меншій кількості R(сонячної радіації), що надходить на поверхню ґрунту значний вплив на температурний режим здійснюють повітряні маси, в тому числі океанічні, більш теплі. Тому температура ґрунту знижується в напрямку від океанів вглиб материка. В цьому ж напрямку зростає континентальність клімату ґрунту. Наприклад, пробудження виноградного куща після зими починається при температурі грунту в зоні коренів не нижче 8-10 градусів. Стадія повного зимового спокою настає при зниженні температури до 10-12 градусів. Ці значення практично однакові для всіх сортів. Але в період вегетації різним сортам потрібно різну кількість тепла. Для цієї характеристики є поняття - сума активних температур. Її вираховують так - починаючи з дати , коли середньодобова температура повітря і грунту встановилася вище +10 С, і до дати повного дозрівання ягід , складаються всі середньодобові температури , не нижче цього значення - +10 С. Сума активних температур , необхідних для визрівання врожаю , істотно відрізняється по сортам.У дуже ранніх сортів це - 2100 - 2500 С, у ранніх - 2500 - 2900 С, у середньостиглих - 2900-3300 , пізніх - 3300-3700 С, дуже пізніх - понад 3700 С. Крім того , виділені ще групи сортів за морозостійкістю ( здатності переносити зимові морози ) - дуже слабкою - 12 - 18 С, слабкою - 19 - 20 С, середньої - 20 - 21 С, підвищеній - 21 - 22 С і високою - нижче - 22 С.Маючи такі відомості по сорту , можна встановити - підійде він для вирощування на конкретній території чи ні. Для накопичення достатньої кількості цукру в ягодах важливий також і середній рівень активних температур. При середньомісячному значенні температури повітря в фазу дозрівання грона + 16 С, виноград набере мінімальну кількість цукру. А при +25 - +28 С - накопичення цукру може бути максимальним.Оптимальне значення денних температур для дозрівання винограду становить від + 25  до +30 С. У цьому діапазоні в ягодах утворюються у великих кількостях ароматичні і фарбувальні речовини, тому ягоди будуть якісно забарвлені, а вина і соки придбають повний букет кольорової гами.

Суму активних температур можна підвищити посадивши рослини біля стіни з південного боку або на південному схилі, можна обкласти грунт під рослинами світлим, світло і теловідбиваючим матеріалом, застосувавши укриття полімерними плівками або висадивши рослини в споруди закритого грунту чи теплиці. І наостанок для збільшення активних тепмератур можна використовувати і нагрівальні пристрої, наприклад тепломати чи інфрачервоні плівки, які нагріваючи грунт збільшують температуру в прикореневій зоні.